Енергоефективні та економні вікна

Через вікна, щілини, двері втрачається біля 25% тепла. Після стін вікна стоять на другому місці по кількості тепловтрат. Саме тому, питання енергоефективних вікон є досить вагомим, особливо в умовах постійного зростання витрат на обігрів приміщень. З іншого боку, якщо взимку через вікна втрачається тепло, то влітку – вони пропускають в житло спекотне повітря. А це, в свою чергу, збільшує витрати на використання кондиціонера.

На сьогоднішній день сучасні технології дозволяють виготовляти енергоефективні та економні вікна. Оскільки, до 80% тепла втрачається через скло, а решта 20% - через щілини, то енергозберігаючі властивості склопакета, насамперед, пов’язані з кількістю і типом скла. Зокрема, в 1-камерному пакеті конденсат може з’являтись при -7-9°С, а в 2-камерному не з’явиться до -16-19°С. Дерев’яне вікно за своїми теплофізичними показниками перевершує пластикове вікно. Проте, опір теплопередачі профілів з дерева та ПВХ приблизно однаковий. Вікно з алюмінієвим профілем має ще нижчий опір теплопередачі. Слід зазначити, що застосування лише поліпшеного профілю спільно з склопакетом, виготовленим із звичайного скла, не дає бажаного результату і не значно впливає на опір теплопередачі усього вікна.
Покращити теплозберігаючі властивості вікон можна декількома шляхами:

1) Заповнення міжскляного простору в склопакетах інертними газами або сумішшю газів. Оскільки, гази, що використовуються є щільніші за повітря, то втрати тепла, що відбуваються за рахунок конвекції й тепловіддачі всередині склопакета, знижуються. Також, це істотно покращує звукоізолюючі властивості склопакетів. Найбільш часто для цього заповнення застосовують аргон або криптон. Криптон рідше зустрічається і він значно дорожчий, ніж аргон. Проте, і теплоізоляційну здатність вікон криптон підвищує більше.

2) Використання енергозберігаючого скла (низькоемісійного, селективного) – це поліроване скло на поверхню якого шляхом напилення нанесено спеціальне покриття. Скло з таким покриттям відбиває хвилі в ультрафіолетовому діапазоні, що дозволяє значно скоротити тепловтрати приміщення. Також зменшення ультрафіолетового випромінення призводить до меншого вигорання гардин, килимів і т.п. На даний час використовується два типи низькоемісійного покриття скла:
• К-скло (Low-E) – тверде покриття – на поверхню ще гарячого скла наноситься тонкий шар спеціального металооксидного покриття. Воно “спікаючись” разом з склом відрізняється особливою міцністю, тому і називається “твердим” покриттям.
К-скло покращує теплоізоляцію, суттєво скорочує втрати тепла, зменшує ймовірність конденсату вологи на поверхні скла. Воно має прозоре покриття нейтрального кольору і його вплив на відображення ледь помітний, володіє високим світлопроникненням та візуально нічим не відрізняється від звичайного скла. Покриття К-скла пропускає сонячну енергію в короткохвильовому діапазоні в приміщення, але не випускає теплове випромінення в довгохвильовому діапазоні, наприклад, від приладів і систем опалення. Тому, його також називають селективним. Коефіцієнт випромінювальної здатності (Е) становить 0,2. Для порівняння, цей показник для звичайного скла складає 0,84.
• І-скло (Double Low-E) – м’яке покриття – нанесення на скло оптичного покриття з використанням високовакуумного обладнання з системою магнетронного розпилення.
Таке покриття прозоре, володіє прекрасним світлопроникненням. Воно перевищує К-скло за теплозберігаючими властивостями в 1,5 рази і його Е=0,04. Використання даного скла не лише знижує енерговитрати, але й покращує комфорт в приміщенні. Недоліком, у порівнянні з К-склом є його знижена абразивна стійкість. Проте, енергозберігаюче покриття завжди розміщують всередину пакету, а отже, даний недолік не відображається на експлуатаційних характеристиках І-скла.

3) Утеплення щілин при погано ущільнених вікнах. Для цього використовуються самоклеючі ущільнювальні стрічки. Це тонка смужка поролону з однією клейкою стороною. Спочатку необхідно очистити поверхню, куди буде клеїтись ущільнювач. Тоді стрічка наноситься на вертикальні боки вікон точно покриваючи край. Видаляється поступово захисний папір і стрічка вдавлюється в паз. Таку стрічку не можна вести через край. Потрібно з кожного краю починати клеїти новий відрізок. Можна також використовувати ущільнювачі із силіконового каучуку, які, на відміну, від стрічки не втрачають своїх властивостей.

4) Теплозберігаюча плівка (“третє скло”) – вона утворює між холодним склом і плівкою повітряну подушку. Така плівка підходить як для пластикових, так і для дерев’яних вікон. Вона прозора, має низький коефіцієнт теплопередачі, низьку статичність (не збирає пил). ЇЇ можна ефективно використовувати як зимою, так і літом. Вона просто встановлюється і демонтується при потребі. І, безперечно, зекономить кошти.

Отже, по-перше, при будівництві не варто занадто захоплюватись великими вікнами. Хоч вони і є єдиним джерелом природного світла в оселі, проте і тепловтрати через них більші. Тому, при проектуванні житла необхідно знаходити компроміс між світлом та теплом. А далі враховуючи всі фактори, що впливають на теплофізичні властивості вікон, необхідно обрати варіант, що Вам підходить, будь то встановлення вікон з енергозберігаючим склом чи значно дешевше “третє скло”. Проте, не забувати при виборі не лише про енергетичну ефективність, а й про економічну доцільність.
Опублікував: Administrator   24-12-2012   в розділі Статті   |   Переглядів: 1371   |   Читати далі